Світанок сон мій геть розвіяв у вікно,
Серпанок виткав променистий, мов рядно.
Коханок місячних (зірчасте полотно)
Вкрав Ранок в Ночі, заслонивши неба дно
На видноколі диском Сонця. Визрів День.
Моєї Долі нитка, поміж Доль людей,
Мов у неволі - у клубочку одкровень.
...Там дотик болю, браком кисню, між легень.
Вже на долонях звечорілих сподівань
Небесний Сонях зігрівав останню грань.
В нічних зітханнях серед крику міркувань,
Знайшов мовчання я своє між віршувань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396202
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: Бойчук Роман