це вже діагноз. навколо конвенціальна брехня
без оптимізму,без зайвих надій
йди..йди і не озирайся, позаду лише метушня
в житті постійно з*являється якийсь лиходій.
минуле варто відпускати, і обов*язково сміючись
замикати давні рахунки, гоїти роз*ятрені рани
вдихати сміливість і ніколи не йти боячись
не вливати байдужість, перекривати всі крани.
треба створити собі тріумф...тихий і ясний
постійний, щоб не викликав багато заздрощів
такий, щоб відображав мою душу...нещасний
щоб увібрав багатство втрачених дотиків,пахощів.
цей зверхній світ завжди посилатиме сильні бурі
повені та урагани стиратимуть впевненість нанівець
а люди не щирі...або в масках, або постійно понурі
хапають тебе холодними руками й тягнуть в манівець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396322
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Nim L.