Сидить у кімнаті,
та години рахує
поглядом бачить її у весільному платті
як вона всіх присутніх чарує.
Мріє про сімю, про дитину...
Наперед кладе у майбутнє дорогу
але час по іншому плине,
і все залежить тільки від Бога!
Вони ж дві половинки,
ще з малку дружили.
Саша й Христинка
по сусідству жили.
Один без одного ні кроку
це ж на все життя!
Коли іде до дому то цілує в щоки
кажеть, що вона йому так дорога!
Так роки минали,
йому й її вже сім.
У школу вже віддали
вона тепер неначе рідний дім.
Немов живуть у двох
кохання не зникає
що дав їм Бог
а з маленького воно в велике виростає...
04.09.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396400
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Ель Демір