Ломись пістолете…

Не  стріляй!  Пуле  в  життя...
Адже  кров  гірка  та  солона,
викидай  пістолете  набої  в  сміття
нехай  заклюють  їх  ворони...

Зірка  людини  має  світити!
Не  будь  ти  суддею!
людям  потрібно  ще  жити,
життя  непридатне  до  клею.

Ломись  телевізоре!  Від  того,
якщо  чуєш  що  в  тобі  стріляють...
Ми  тут  щоб  жити!  Разом  із  Богом
а  кулі  нам  смерті  бажають...

05.11.2010р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396405
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Ель Демір