Шумлять-гудуть стрімкі пороги,
шумлять і стогнуть, і гудуть,
і хвилі в чорні скелі б"ють,
і лижуть їм боки пологі...
А скелі?.. Скелі мовчазні,
стоять гранітною стіною
над швидкоплинною водою
і маломовні і сумні...
Шумить Черемош, як колись,
як наші прадіди шуміли...
А ми?.. Замовкли... заніміли...
болотом, цвіллю узялись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396480
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Хлопан Володимир (slon)