Місяць прозорими ножицями
ніжно
Перерізує навпіл кімнату
Загубилася між простинями
В січні
І до лютого "не шукати"
Серце є на те - щоб стрибати
Ти даруєш тільки стігмати
Скільки маю, любий, вмирати?
Щоби з очей оману зняти
Місяць на жаль холодно дихає
в шиби
Кімната у тінях, як руїна
Ніч завжди була така тиха? Я
вбила б...
Якби викрала тебе в Аїда
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396526
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Марамі