Казка про чудодійний напій

Що  найстрашніше  в  коханні?
Щоб  брехливі  слова  не  стали  останні,
Бо  це  щастю  загрожує.
Брехня  ще  більшу  брехню  породжує.

Хто  із  вас  ніколи  не  кохав?
Хто  з  головою  в  спогади  не  поринав?
Таких,  мабуть,  немає.
Все  наше  серце  пам’ятає:
Перші  зустріч,  щастя,  сміх.
А  тепер  зима.  Мороз  і  сніг.
Я  собі,  як  завжди,  гуляю,
На  природі  віршики  складаю
Проте,  що  вже,  як  кажуть,  наболіло.
І  на  певно  трішечки  вони  сумні.
Та  кому,  яке  до  цього  діло?
Присвячені  ж  мені.
Та  б  краще  ніколи  цих  рядків  не  складав
І  не  чув  слів  твоїх  брехливих.
Довго...  Довго  брехні  від  правди  не  розрізняв.
Призвело  до  наслідків  жахливих.
Про  них  розказувати  вам  не  стану.
Нащо  ворушити  стару  рану?
Як  хочеться  без  болю  цього  жити.
От,  якби  в  часі  повернутись  і  все  змінити.

Йшов  і  згадував  не  бачачи  дороги.
Послизнувся.  Не  вгледів  як  став  на  лід.
Падаю.  Лечу  комусь  під  ноги.
Піднявся,  а  перед  мною  старенький  дід.

Перш  за  все  турбуюся  про  вас,
Щоб  до  кінця  все  дочитали
І  злим  словом  не  згадали,
Тому  збережу  безцінний  час:
Описувати  дідуся  не  буду,
Нічим  не  відрізняється  від  іншого  він  люду.
Не  потрібний  опис  вам  старого,
Перейду,  відразу,  до  головного.

Якось  таке  сталось,  розговорились.
Навіть  вам  невідомо,  до  того  докотились,
Що  він  все  про  мене  знав
І  ось  таке  запропонував:
«Кажеш,  сину,  постраждав  від  брехні?
Ох,  знайомо  це  мені.
Хочу  я  тобі  допомогти,
Але  цю  розмову  ти  в  секреті  повинен  берегти.
В  мене  є  чудодійний  напій.
Зможеш  ти  повернутись  в  часі  й  все  змінити,
Або  бачити  брехню  і  далі  з  болем  жити.
Який  буде  вибір  твій?»
Рішення  здається  простим.
Ви,  напевно,  також  обрали
Повернутись,  все  змінити,  щоб  більше  не  страждали.
Але  ні!  Не  хочу  знову  бути  дурним.
Я  обираю:  вміти  бачити  брехню
І  зараз  все  я  вам  поясню.
Ну  от  представте,  я  назад  усі  повернувся,
Все  змінив  на  краще
І  сьогодні  щасливий  проснувся,
Але  далі  було  б  важче.
На  кожному  кроці  брехня,
Бо  змінив  лиш  розвиток  подій            
Цей  чудодійний  напій,
А  люди  залишились  попередні,  як  і  для  них  я.

От  і  казочці  кінець,
А  хто  слухав,  молодець.
Є  тут  трохи  правди,  є  й  брехні.
Тому  можете  не  вірити  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396550
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Назар Йордовський