Як воно... О, як воно будЕ?!
Ти таке колись, мій друже, видів?!
Кая Герда довго не знайде,
Він в полоні, десь у Антарктиді...
І небесні падають тіла...
Ну, а він, у крижаному замку,
Ліпить все мозаїку зі скла,
З вітражів людських чеснот уламків...
Сніг холодний килимом лежить.
І печаль, у дзеркалі навпроти...
Я вас прошу: душі бережіть,
НЕ ДОДАЙТЕ ХЛОПЦЕВІ РОБОТИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396568
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Віктор Банар