А давай…

А  давай  втечемо  на  безлюдний  острів?
А  давай,  щоб  тільки    я  і  ти,
Щоб  вітер  роздував  знову  волосся,
Щоб  разом  шлях  з  тобою  цей  пройти!

Давай  без  слів,  без  сварок,  без  нікого!
Без  принципів,  стереотипів  і  думок.
Не  хочу  більш  тепер  нічого,
Лише  часу  з  тобою  хоч  ковток…

Давай  усе  життя  разом  з  тобою  проживемо?
Давай  народим  двійко  діточок,
Давай  сюди  ж,  літ  через  сто  прийдемо,
У  наш  таємний  зустрічі  куток…

Давай  поглянемо  на  світ  інакше?
Не  так  як  всі  –  по-своєму,  дивись,
Як  осінь  листопадом  тихо  плаче.
Заплачемо  і  ми  колись,

Як  хтось  із  нас  піде  у  неминучість...
Хто  перший  з  нас?  Якби  ж  це  хтось  та  знав…
І  біль  буде  у  серці  знов  пекучий...
Згадаю  я  як  ти  мене  кохав.

Згадаєш  ти,  як  було  разом  добре
І  підемо  обоє  в  небуття…
В  закоханих  серця  хоробрі!
Давай  лиш  так,  щоби  на  все  життя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396598
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Твоя_Айя