Чому скажи мій Господи, чому?
Приходиться нам гірко так страждати.
Що не бажаємо дарма дають.
До чого прагнемо так часто, не дістати.
Дарма то болі й підлість навкруги,
яких ніколи не зовем до хати.
Приходять самі слуги із пітьми,
не вміють помилок такі прощати.
А я так хочу ласки й теплоти,
щоб недолюблене, загублене пізнати.
Зігріти в грудях і піднять до хмар,
щоб не змогли вони його відняти.
Аби у злагоді й спокої жить,
я ладен серцем Всесвіт обійняти.
Простити грішникам їх гріх,
І на колінах Землю цілувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396850
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: Дід Миколай