Ніде не віднайти потрібнішу за тебе!
Якщо по всьому світі пошукати
ти лиш скажи! Мости я зведу,
та буду лиш тебе кохати!
Знайду тебе, ти теж допомогай.
Озернись! Я за спиною.
Пробач за все... Не покидай...
Ти щастя в світі моє!
Кричав що не кохаю.
Та сам собі збрехав!
Без тебе і мене немає...
Без тебе тону... Наче пароплав.
Болить душа заглянула печаль,
тебе я бачу завмираю...
Мені так справді жаль,
ти знай: - Що я тебе кохаю.
Ти усьміхнулась, підійшла,
та мило привіталась
і більше не потрібні ті слова...
Обнялися. Й та сварка забувалась!
Розлуки наче і не було,
гуляли на стадіоні,
образи всі на все забули
ти радо хлопала в долоні
коли про щось розповідав.
Забулись всі нерозуміння,
нам Бог любов подарував
що розібє у сварок всі каміння.
05.08.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396902
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: Ель Демір