Питався син у татка: "Бачте зорі?"
А той мовчав- у склянки дно дивився.
Хотів маленький йти у храм в неділю.
Старий уже три роки не молився.
В далекій невмебльованій квартирі
де світу край за рогом. Справді близько.
Жив чоловік, який обрав дорогу
де було справді дуже й дуже слизько.
Синочок підростав, старішав батько:
дві чарки примостились на столі.
Життя скінчилось, не почавшись. Раптом
згадав щасливі молодості дні.
Там сонце ще світило жовтим ясно.
Була рідня і друзі, тато й мама.
Під пива смак було і "кльово" й "класно".
Шкода що так закінчується драма.
Була колись жона: "Така шо любить".
Робота й гроші й алкоголь без міри.
Та чарка справді швидко все загубить.
У силу волі лиш не було віри.
То як, підемо, вип'єм пива? Ні!
Я бачу ВЖЕ своє майбутнє Ясне.
Не пий же сам. Не пропонуй мені.
Дивися в небо бо життя прекрасне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397052
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: fire_maroder