іноді поет

Я  не  склеєна  з  сонетів  Шекспіра  і  не  слухаю  вечорами  Баха.  Рими  не  сплять  у  мене  у  венах,  не  ловлю  метафори  як  сніжинки,  й  не  купаюсь  у  океані  натхнення.
У  мене  як  і  у  всіх,  метелики  в  животі  та  вітер  в  голові.  Я  так  як  і  всі,  приклеюю  пластирі  на  рани,  снідаю  та  іду  на  зупинку.  У  мене  як  і  у  всіх,  іноді  піднімається  температура  і  я  хворію.
Я  так  як  всі,  гуляю  в  парку  по  алеях,  і  усміхаючись  кажу,  що  люблю  цю  пору  року.  Я  так  як  всі,  іноді  складаю  комусь  компанію
за  чашкою  кави  у  тихому  кафе.
У  мене  не  всі  вірші  мають  риму,  не  всі  мають  навіть  заголовок,
але  я  все  ще  іноді  поет.  Я  не  приховую  сум  чи  біль  за  написаними  літерами.  У  мене  немає  старих  шрамів  на  душі,  а  от  паперові  порізи  справді  болять.
Я  -  іноді  поет  і  залишусь  ним.  Можливо  я  і  не  гуляю  вночі  під  зірками  чи  повним  місяцем,  можливо  я  і  не  мрію  про  чиїсь  відчайдушні  зізнання,
чи  про  стопку  старанно  написаних  листів  у  шухляді.
Хоч  я  не  склеєна  з  сонетів  Шекспіра,  і  не  слухаю  вечорами  Баха,
але  я  все  ще  кохаю  крізь  букви.  І  іноді  для  тебе,  я  буду  поетом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397082
Рубрика: Верлібр
дата надходження 31.01.2013
автор: Емілія Вейн