Наслухавшись вітру до оніміння
Знов чаєм споїла стару скатертину.
Можливо, остання з тобою хвилина?
Вітру байдужі мої невеселі
Балади – пісні під колір постелі.
Можливо, востаннє ти в моїй оселі?
Хай вітер співає свою колискову.
Ми скатертину застелимо нову
І більше ніколи не вийдемо з дому.
Давай будемо разом слухати вітер
До оніміння і просто радіти,
На зло всім вітрам ми просто діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397093
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: Лєна Журавель