розсип вечора
обвуглені зорові канави
я втручаюсь кроками в хід історій
хворій моїй уяві нема місця
поруч твоїх мовчань
тривалих
тривалості моїй
теж не дісталось місця.
звідси уже не раз
її проганяли.
розсип вечора
голосними на це звучання
грань скляна
чи обом остання
як порізи після
гулянь.
всі веселощі-
тільки привід
для обачливих
і святих
те,
що справді
мені правдиво
в тебе викличе
тихий сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397104
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: Biryuza