Для мене ніч злилася з днем.
Вино, солодке і густе,
У келисі застигло кров”ю.
Прокралась зрада до порогу.
За помилку плачу життям.
Навкруг – мільйон пасток і ям.
В душі – і біль, і пекло зразу,
Що навіть до весни відраза.
І все змішалося, як в сні.
(Наснилося все те мені?)
Колись було. Та вже в минуле
Пірнуло рибкою. Забула,
Як вщент розбився той фужер.
Як день неждано так помер.
Той день, який зливався з ніччю.
Пройшов лиш день… Пройшла вже вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2013
автор: Ліоліна