Так – я кохав!
Так – я любив!
Прекрасні миті я прожив.
Це все було зі мною – так.
Неначе з неба Божий знак,
Її торкався й цілував,
Неначе вперше я кохав,
Її волосся і вуста,
Ця неземна її краса,
Була і є та тільки я
Щовечора тобі молюсь,
Та вже не зможу,
Не вернусь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397325
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2013
автор: Богдан Бойко