Ти відчуваєш велич зими.Ти милуєшся тим,як падає сніг.Він прикриває собою важку тугу осені.Ти відчуваєш глибину цього світу.Ти черпаєш натхнення для створення чергової сторінки з книги під назвою "Живий".Мені завжди було цікаво,що надало тобі таке бачення?Всі думки сходились до одної,яка сильно мене лякала.Цінують життя ті,хто бачили смерть.Яке ж у тебе було життя до мене?Та відповіді на це питання не знає ніхто крім...нього
Я дивлюсь...він задуманий дивиться на нічну охоплену льодяним кришталем вулицю.Курить цигарку,дим якої проникає у його легені і розноситься кров'ю по усіх клітинах.Її вогник шаленіє від кожного його вдиху.Просить ще...ще...Мені хочеться бути цигаркою,яку він вводить у стан ейфорії.І в наступну мить я розумію,що вона як я.Моє кохання проникло у все його тіло.Він вдихає мене,ось і ейфорія.
Я відставляю чашку кави.Підходжу до нього.Ніжно,ніжно обіймаю і тихенько шепочу на вушко"вдихай мене..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397445
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Міра Ковальчук