Невиважений крок

Життя    згубило    радість    поспіхом,
Душу    потоптану    запорошило    снігом.
Відлига    на    серці    потоками    відчаю,
Надія    палахкотить    у    темряві      свічею.

У  сон  ,неспокоєм,    минуле      навертає,
На    крилах    милий    спогад      спочиває.
Тривожна    думка    та    легка    хода,
Для    всього    є    свій    час,    своя    пора.

Над    прірвою    політ  -  невиважений    крок,
Примарна    усмішка    крізь    замети    тривог,
Снуючий    погляд    відповідь    шукає,
В    душі    полин,  незрячий    осад    полишає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397479
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Вразлива