Життя згубило радість поспіхом,
Душу потоптану запорошило снігом.
Відлига на серці потоками відчаю,
Надія палахкотить у темряві свічею.
У сон ,неспокоєм, минуле навертає,
На крилах милий спогад спочиває.
Тривожна думка та легка хода,
Для всього є свій час, своя пора.
Над прірвою політ - невиважений крок,
Примарна усмішка крізь замети тривог,
Снуючий погляд відповідь шукає,
В душі полин, незрячий осад полишає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397479
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Вразлива