*****

Ти  не  мій  і  ніколи  не  будеш  моїм,
Спогад  про  тебе  розвіється  скоро  як  дим.
Лише  розмова,  як  прочитана  нова  глава,  
Обмінялися  болем  –  розказала  тобі,  де  ступала  стопа.
Ти  швидко  забудеш  той  час  і  ті  дні
Прив’язаний  погляд,  попільничку  окурків  десь  на  столі  
Ти  ніколи  не  скажеш:  «Болить  голова.»
Моя  склянка  й  таблетка  буде  тільки  моя.
Квіти  весняні,  що  дарує  Весна  
У  твоєму  садку  збере  інша  –  вона.
Та  якби  хотілось,  щоб  раніше  зустрілись
Чи  хтось  колись  нам  підказав,
Я  обрала  би  Осінь  і  Львівський  вокзал.
Та  час  наступає,  годинник  біжить,
Нас  –  не  було  і  не  має.
Серце  завмерло,    спокій  лежить,
По  вулиці  вітер  зимовий  гуляє,
Так  холодно  в  хаті,  треба  двері  закрить
29.02.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397500
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Цимбалюк Оля