РОЗЛУКИ НАШОЇ ПРЕДТЕЧА

Надворі  гвалт  і  колотнеча  -                  
зима,  як  сука  із  конурки,
лютує  в  ревнощах  за  вечір,
за  наші  похапцем  цілунки.

Вечеря  потайки,  у  тиші.
Вина,  на  двох,  налита  чаша
І  свічі  плачуть  безутішні,
така  їх  доля  є  назавше.

Завчасно  ранок  скрапне  воском  -
розлуки  нашої  предтеча.
Услід  зима  завиє  тоскно
на  мою  постать  в  холоднечі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2013
автор: Олександр Деркач