Як же ж не любити небеса?
За їх красу,за схід і захід сонця,
За їх величність рівну божествам,
За їх безмежність,їхнє безголосся...
Як можна не любити їх блакить,
І не бажать пірнути з головою...
О Боже,як ця синь мене манить,
Дай мені крил - небес сягнуть рукою.
Я б вічно памятала дану мить.
І тайну цю нікому б не відкрила,
Бо хто ж іще полюбить так блакить?
Бо хто ж повірить,що я мала крила?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397572
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Божена Гетьманчук