Є любов – зорепад і як сонячна повінь,
Є любов – тихий біль, є любов – щира сповідь.
Наче грім із небес в тиху, ясну погоду,
І як восьме з чудес, таке гарне на вроду.
Є любов, як вогонь, що усе спопеляє,
Як весняна вода, що кордонів не знає.
Як підсніжник малий, що зійшов між снігами,
І бурхлива ріка між двома берегами.
Як тюрма є любов, як золочена клітка
І солодка така, як достигла ягідка.
І гірка, як полин, і терпка, наче терен,
Як полова, бува, з відмолочених зерен.
Мов тернисті стежки, переплетені круто,
А для мене любов – це солодка отрута.
Що робити мені, взяти де мені сили,
Бо із келиха я вже її пригубила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397601
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Лариса L