спід кольорових парасоль здається небо сірим,сірим...
знов омиває срібний дощ увесь дорожній пил і сірість.
здається це іду не я, а привид, тінь чогось чужого,
світ кольрових парасоль, дощу холодного такого...
вмиває дощ моє лице, купає лист осінній в воді холодній,
і несе його тепло у будні сірі. злились будівлі, транспорт,вулиці
в якусь химерну круговерть. до парасольок листя тулиться,
шукає захисту... скрізь сіро вогко, пусто, сіро...
в барвистім світі парасоль сховалось моє сіре тіло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397881
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2013
автор: Roxana Bogdanowych