Синє небо, жовта пшениця.
Це є наша держава,
жито в полі колосится,
тричі Україні. Слава.
Не здоланна ворогами
сьпівана милою мовою,
засіяна родючими плодами
усі художники тебе змальовують.
Твої гаї прекрасні, веселкові
струмочки, та стрункі дерева
ліси в осінній час ті кольорові,
Земле рідна! Ти мов королева.
Які родючі землі в тебе
країна хліборобів працьовитих
та короля тобі так треба!
Щоби стало справедливо жити.
Нового! Того що дасть мир
роботи і зарплати
а цей... Не може вимовити навіть сир
Як це бути королем, і мови нашої не знати...
Тебе кайданами він хоче закувати...
Та залишаєшся величною, святою,
тебе злочинцям не здолати!
Не вмирай ти батьківщино моя...
За тебе лялись ріки крові!
Здобули козаки свободу,
у школах сторінки письмові
ще донесуть усе народу.
І ми повстанем проти влади!
Ми визволем тебе вкраїно
вернутся люди із Італії, Канади...
Не переживай, не впадеш на коліна.
Ми завжди будем із тобою.
За тебе віддамо життя!
Нехай із кулаками та без зброї.
Та будемо боротись до кінця...
09.10.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398039
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2013
автор: Ель Демір