Де береться в українців сила,
В скруті повсякденного буття?
Скільки нас недоля не косила,
Не жили, ні раз, без каяття.
Безліч раз від голоду ми пухли,
Хоч завжди - без хліба не жили.
І бажання в краще не ущухли,
До життя тяглися, як могли.
Не скорила нас, в свій час, неволя,
Не збули і розуму кати.
Дорого нам коштувала Воля,
Хоч гірка та Воля без мети.
Квітни та міцній країно мила,
На митарствах нашого життя.
Тож, нехай підтримає нас сила,
Віри та Надії в майбуття.
СІКалін
картинка - інтирнет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398094
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2013
автор: Сідий