Тиха морозна ніч,
Місяць й зорі ясно сяють.
Наче впав тягар із пліч,
Що його всі проклинають.
XXX
Йду я темною тропою,
А наді мною неба світ.
Немов би вийшов із запою,
Що тьмарив сонця й часу хід.
XXX
Іду,
Так тихо.
Стою,
Так чисто.
XXX
В моїй душі мов щось співає
Й дає початок відчуттям,
Які вже думав не згадаю
Через прокляття почуттям.
XXX
Морозна ніч,
Так тихо й добре,
Упав тягар із моїх пліч
Й почнеться у житті щось нóве. =)
15.11.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398258
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2013
автор: Володимир Біленький