Як легко птицям у повітрі
Безмежна воля в небесах
Рукою водить по палітрі
Художник пензликом в руках
Він як і всі у своїх красках
Все бачить поруч, навкруги
Живе в своїх проблемах, ласках
Свої малює райдуги
Що значить бути завжди вільним?
Це може щастя? чи самотність?
Це тільки лиш себе люблю?
Чи це є просто сліпа гордість?
Чи може просто не потрібний?
В житті ти цьому вже нікому?
Я знаю, не мені простому
Тобі такі питання задавати
Та ще й кому? тай ще такому?
Не буду я тебе повчати
Чому? Тому!
Я також горда, ще й щаслива
Що не самотня і потрібна
Не хоч кому, й таким як Ти
Я не говорю вже на Ви
Тому, що навіть Ти, кусочок волі
Віддав мені, і став частиною моєї долі
Правда ? Так чи ні?
Куди птахи літають, нам не знати
У нас є ноги, а не крила щоб літати
І ти на цій землі - є не для того,
Щоб тільки з інших користь мати
Прийшов той час, коли й від себе
Кусочок треба віддавати
Дивитися на цю реальність
І тихо крила опускати
23.08.2010 року
15.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398302
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: TINA77