Мені катастрофічно не вистачає повітря,
Тут все просмерділось ла*ном і жадністю,
Ваша брудна монополія, закручена в літрах
У банках отрута стоїть для кожного, за справедливістю.
На стелажах розкладені автомати,
Готові відправки до місця постійного збуту,
Ні, вам не вдасться мене просто так залякати,
Я сам по вуха в ла*ні від вашого бруду.
У кожного кров на руках і сорочки по лікоть закачані,
Дітей продають сурогати на органи,
Наша країна як й люди у ній скалічені,
А ви біжите до чиновників з повними торбами.
У нас не лишилось ні честі, ні справедливості,
На нашій планеті нічого не цінне крім грошей,
Лишилось ТБ що навчило усіх лінивості,
Ми покоління людей як під колбою воші …
Мені … катастрофічно не вистачає повітря,
Тут все просмерділось ла*ном і жадністю,
Дайте мені мою порцію, можна і в літрах,
Доки я ще живий, доки я ще не згнив повністю …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398434
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Віктор Непомнящий