Нікому, нікому, нікому
Не винен я в цьому житті!
Що маю – віддам все любому,
Нехай пантеличить собі.
Тому і просити не стану, –
Їх очі - що два п’ятаки.
Зібрати не можна сметану
У бутлі із солі й води.
А тих, чия хата ще скраю, –
Їх в Книзі Червоній нема.
Так хочеться кожному раю,
Гребе ненаситна душа.
Нікому, нікому, нікому
Не буду повинен в житті!
На грані душевного злому
Не треба брехати мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398489
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Г. Король