Я стою у вікна і дивлюся
А куди не знаю сама
У той простір, що переді мною
Але там чомусь пустота
Не тому, що нема там нічого
Там будинки машини і люди
А тому, що в душі пустота
Розпинає від болю груди
Ти не мій! Навіть думка одна
Опустіло кругом опустіло
Темне чорне усе навкруги
І нічого не хочу знати
Б’ється серце тихенько - де ти?
З кожним днем усе важче і важче
Не відступлю від своєї мети
Знаю впевнено, буде ще краще
По одній нам дорозі іти
Ми заповнимо ту пустоту
Із якою так важко жити
Перекрасимо красками все
Щоб було приємно дивитися
Щоб не боялося, а щоб хотілося
Щодня у вікна зупинитися
І зовсім другими очима
На божий цей світ подивитися.
19.01.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398632
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2013
автор: TINA77