Як же легко на світі живеться,
Тим хто вміє кохати ледь-ледь.
Ніби й серденько пристрасно б’ється,
Та душа не розорана твердь.
Як же зручно уміти дружити,
Лиш тоді, коли вигідно вам.
А я звикла все навпіл ділити.
Навіть душу, і ту… пополам.
Як любов, то лише лебедина.
Як зайнятись—згоріти до тла.
Та ви знайте, я також людина,
Тож буває … чекаю тепла.
І болить, коли я друзям душу
Віддаю, мов священний грааль,
А їм байдуже… вкотре вже мушу
Приховати любов під вуаль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398893
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук