Хтось стукає дощем в моє вікно,
То світить в шибку свічкою каштана.
Що я - одна, комусь не все одно,
А я боюсь омани та обману.
Вже за вікном вщухає метушня -
(Хтось, мабуть, певний, що втрачаю ґранта).
...Одна на одну дивимось щодня:
Це - власне я і квітка амаранта*.
* стійкий червоний сухоцвіт у вигляді гребня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398928
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Галина_Литовченко