Корінь точить черв’ячина ще й втоми не знає,
А від того народ бідний ще більше страждає.
Працювали гнули спину все змогли здолати
Та наїхали чужинці стали все топтати.
Мало їм, що влізли в хату у саму світлицю,
Бідні їдять чорний хліб, вони паляницю.
Вміють ладу вони дати нашій Україні,
Підганяють, ще й б’ють в боки, їдучи на спині.
Земле, моя, рідний краю, що сталось з тобою,
Не раз кров’ю ти полита, людською журбою.
Продаються, забувають, Україна мати,
Що для неї той чужинець може добре дати.
Вони знають, що купляють, а ви продавайте,
Ну, а потім до землі голову згинайте.
Пробач, земле, пробач, рідна, ці поневіряння,
Адже ти не заслужила такого страждання.
http://antonina.in.ua/index.php/patriotichni/105-ukrajina-mati.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398966
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Антоніна Грицаюк