Ти знаєш, почуття ,по суті, фарс …
По суті ,спомин,літній чи вже вічний ?
Я точно знаю , що вбиває нас …
Хоча всі «знаю» завжди недоречні …
Сьогодні тільки хворі почуття!
І тільки люди , що снують навколо.
У них холодні руки і серця …
Байдужості і зневіри ореоли.
Залишимо їм «завтра» і «ніколи».
А краще тільки світлість і життя.
І тільки святість , що німа віками
Ми завжди довіряєм їй слова
За мить забувши десь поміж рядками
Залишим їй бувале й небувале.
Залишим їй буття і небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398972
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Христина Спринь