1
Давати Господу оцінку –
Страшнішого немає вчинку!
Та перший крок я вже зробив,
Мов, Бог помилку учинив,
Як Ангелів зі Світу звів,
Собі дещицю та Сатаніїла залишив!
Батьку! Прости дурну дитину!
Але чому Ви разом з Сином
Творите так щиро й завзято,
Що є надбідні і надбагаті!?
Бідний Вас чисто й вірно любить,
Багатий нехтує, ганьбить і гудить!
Душу продає й знову купляє,
З братів своїх душу виймає!
В храмах відкупляється нечесно
За Ваше Царствіє Небесне.
А Ваші слуги їм потурають,
В храмах малюють і прославляють!
Господи! Прости, що скажеш:
Не поїдеш, як не підмажеш!?
Боже! Пробач мені наївність:
Невже на кону богорівність!?
2
Що там настоятелю око з небес,
Коли в нього маєтки й мерседес!
Деякі пастирі статки такі мають –
Навіть олігархи відпочивають!
Отці в розкошах зажили,
Й мізки жиром в них заплили,
Педофілюють, ламають долі,
Юрмляться жадно при престолі,
Історичні скарби викидають,
Сиріт з притулків виселяють,
Мов олігархи, за маєтність б’ються.
Люди дивляться й сміються.
Водій – піп тут добре перепив,
Бешкетував, на камеру смішив.
На кого ж ви тепер схожі -
Слуги Сатани чи слуги Божі?
*
В діяннях пастирів пішла
На Всевишнього хула
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398984
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: БГІ