На вікні у клітці жовта пташка.
Канарейка. Борькою звемо.
Знаєм, що на серці в неї важко,
Пити й їсти завжди кладемо.
Я люблю цей райський свій куточок.
Квіти у вазонах все цвітуть.
І через невидимий місточок,
Спокій і красу мені несуть.
Як співає пташка, хоч в неволі!
Мабуть, мене хоче засмутить.
Хоче жити у широкім полі.
Просить, щоб на волю відпустить.
Я б тебе і рада відпустити,
Та надворі сніг... Дивись, зима.
Як же ти без мене зможеш жити?
І я ж тоді залишуся сама.
Пташка, ніби все це зрозуміла.
Подивилась в світ через вікно.
Заспівала гарно, так уміло.
Так, як не співала вже давно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398990
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Н-А-Д-І-Я