ФІНАЛ КОХАННЯ (літ. пародія).
автор: Роман Хвил. 17.01.2013
…Веслом розбивати навіяні хвилі,
По вітру тримати заточений ніс.
І гордо корити замучені милі,
Ще й знати при цьому, що користь приніс.
Та мріям не збутись, я це розумію,
Не зможу вже вибрати точний маршрут.
Щось сталось зі мною, я більше не вмію…
Щось тягне на дно, велетенське, як спрут.
Мій текст:
Фінал кохання
Гачу кулаком у замучені двері,
У шпарки стрімляю заточений ніс,
Кричу: -Відчини! Став на столик фужери!
Дивись, я букет і цукерки приніс!
Та мріям не збутись, я це розумію.
Тривожна здогадка у грудях пече.
Щось сталось зі мною, я більше не вмію…
А ззаду дільничний торка за плече…
ID: 398501
Рубрика: Вірші, Літературна пародія
дата надходження: 05.02.2013 20:43:12
© дата внесення змiн: 05.02.2013 20:43:12
автор: Валерій Голуб
************************************
Мій текст(Пародія на пародію автора: Валерія Голуба: ФІНАЛ КОХАННЯ.)
(Моя пародія на пародію)
Не бий кулаком у замучені двері,
Не кричи:-Відчини! — Став фужери!
А, якщо ти цукерки й букетик приніс,
То в шпарки не пхай свій заточений ніс,
А заходь і сідай, й розкажи нам всім тут:
«Що тягнуло на дно велетенське, як спрут? „
Це може русалка на дно всіх тягне,
Влюбилася в тебе й хотіла ТЕБЕ!!!
* * *
Якщо сховав в шафі скелет,
То розгадають твій секрет.
Дільничий торка за плече,
Напевно, щось вчудив іще.
Не допоможе твій кулак,
Вийти сухим з води ніяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399054
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 07.02.2013
автор: Алла Баранкевич