Не чекай, він - вітер в полі,
Серце болем не трави,
Доля в лініях долоні
Розлучила назавжди.
А думки, як рій бджолиний,
В чистих стільниках душі
Хвилі радості ловили
У минулому житті.
І душа – палка жоржина -
Розкололася навпіл.
Тихо плакала дівчина,
Тихо плакала, без слів.
Та духмяна прірва знову
Тягне вниз – таке життя.
Відбирає пристрасть мову,
Кличе жадно в забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2013
автор: Г. Король