От ти думаєш -Друг... віриш, турбуєшся , допомагаєш,
а він в очі усміхається, радіє,
і будь якої миті , ти незнаєш,
за спиною лезо ножа і помста жевріє...
ти не відчуєш вчасно обману, як на зло - душу відкриєш,
Лиш остання фраза - сама винувата,
лиш тоді в його душі злобу зрозумієш.
І не так болить втрата друга як власна сліпота,
пустота, напруга, біль, та сльози,
всюди за вікном рання весна,
а в серці рани та грози...
і найгірша суть мого вірша,
не в тому скільки в світі таких друзів,
суть в тому щоб таким
не стали ти і я...
і нас не зустріли такі ДРУЗІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399119
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Ilusion