Глибока ніч тримала образ Амстердама
І тихі вулиці червоних ліхтарів
Душили поглядом спокусниці Адама
Із силою невичерпних морів.
Ти йдеш по вулиці тримаючи в долонях
Своє захоплення побаченим світам.
Неначе просить, вітер б’є по скронях
-Не покидай квітучий Амстердам.
Почуєш музику природи тиху
І шум води тривожно затихає.
Ти набери повні легені вдиху
Й залишся – Амстердам благає.
Це річка Амстел намагається тримати,
кидаючи на тебе звуки хвиль.
Не покидай, не їдь, проклятий!
Не їдь на незліченну кількість миль.
Я залишаю серце в Нідерландах,
Прощай, триматимусь без тебе сам,
Шукаючи твій запах у трояндах.
Бувай,мій неповторний Амстердам!
(с) 06.01.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399253
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 08.02.2013
автор: Птица Душа