Прилітай до мене серед ночі.
Я буду терпляче на тебе чекати
Я наллю тобі кави, як хочеш.
Й ми до ранку не будемо спати.
Я наллю тобі трішечки сонця
Та ще зорі туди замішаю.
Хтось розтріпав твоє волосся
Про це в вітру колись спитаєм.
Місяць впав на моє підвіконня,
Хочеш знову його упіймаєм?
Сніг засипав наше безсоння
Засніжив нас в холодній каві.
В тебе знову засмучені очі.
Ти, напевне, щось все таки знаєш.
По провулкам вже линуть робочі,
А ти сутінок знову чекаєш.
Прилітай до мене знову щоночі.
Ми як прийнято будем мовчати.
Я наллю тобі душу, як хочеш.
І ми вічність не будемо спати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399301
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: Жабокрик