Візьми мене за руку й полетіли
Кудись далеко попід хмари сизі.
Тепер ми, люба, маєм власні крила,
Нам не дано зірватися донизу...
Ми летимо. Проміння сліпить очі,
Нас огортає безтурботним щастям.
Ти мружишся ласкаво й неохоче,
Тебе тримаю міцно, щоб не впасти.
Та що ж, ми не єдині на цім небі.
Злітати пора й іншим, моя птахо.
Ти відпусти мене, а я відпущу тебе:
Впадемо разом. В одну мить. Без страху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399398
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: tefalya