Живу. Люблю. Грішу і каюсь.
Без надії, сподіваюсь.
У кожного своя дорога.
Хто – за Віру. Хто – під Бога.
Хто прямо до Сатани попався,
Та й навіки з ним зостався,
Релігію свою чорну має,
Чи атеїзмом прикриває.
Інший в секту закохався,
Десятиною перейнявся,
Або під Апостолів мудрує,
То й, взагалі, народ грабує*.
«Бідність – вада, - англіканство вважає, -
Не проси! Лише чесна праця
Відкриває двері раю!»
«Бідність – не вада, - православ’я каже,-
Проси і Бог тобі допоможе!»
Героєм у братів наших
Ледар і дурень слугує,
Наш, слава Богу,
Працює й хитрує.
Постулати протилежні маєм,
То ж і маєм, те, що знаєм!
А Бог один для всіх на Небі,
На Землі ж їх творять на потребу.
Щоб не дати нам спочинок,
З Богів організували ринок:
Пастви хто більше назбирає,
Той і прибуток кращий має.
Лиш його релігія найправильніша,
Бог лиш їм дає, творить, пише!
Люди по Землі блукають,
Їх змушують, закликають.
Щоб фанатом й дикуном не стати,
Терпіння до інших треба мати!
В Людини Душа від Єдиного Бога
Доля від Нього і Його Дорога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399399
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: БГІ