кожна моя жінка як ДеТеПе
і я увесь поламаний тепер
як збита зі шляху автівка
кожній жінці я дарував мольберт
хоч всередині мене-кіноплівка
з кожною був разом,
навіть якщо потім втік
всім запам"ятався молодим
з саркастичною усмішкою набік
тепер усі облишили питатися імен
я лиш на ніч тепер, не більше
і зранку бєрцаки вдягаючи на сон
розумію: у світі немає ліпших
Всі вони як звірі в зоопарку,
кожен з кожним по своїх клітках
а мені би вірного собаку,
щоб ходив зі мною по ночах
і чекав мене удома ревно
готував би їсти, гладив сорочки
я за нього точно був би певний
і зав"язував йому б я шнурівки
але ці слова мої незримі
не тримають, нелегкий рятунок
бо кожна наступна жінка-чергове ДеТеПе
а я -п"яний таксист-придурок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399422
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: Семмі Ясик