гаснуть, не загорівшись, мОря молоді та звабливі
Піт заливає чоло, пісок засипає зап"ястя
Роблять все, що можливо, щоб закріпити снасті
Гей, капітане! Злазь з норд-реї,піди до кока у кубрик
порахуй наші запаси у гроші, і закинь у купу
непотребу і риби-ті свої плани і карти
прибори свої складнющі, книги свої читати
ходи до нас і влий рому у свої відсіки втонулі
запали порох й молися, щоб у наш парус подуло
у сторону суші близької, бо ми ж помремо у морі
Та капітан палить трубку в каюті своїй та в спокої
Чайка гукає рибу, застигла у небосхилі
капітан бачить берг у трубку далекозриму
берег піском лисніє, і втрачається погляд
шлюпка торкається рифу-важливий кожен порух
Все вибухає жаром-диявол розплавив Пекло
прямо на сушу-цунамі-пісок устигає зжерти
і зносить усе у море, і шлюпка розбита в шмаття
а капітан на борті палить у трубці багаття
міряє циркулем відстань, вперто дивиться карти
матроси веселим ромом не перестають бухати
і чайка за берегом стогне, їй тоді було добре
тепер, як наслідок шторму, віддасть життя своє морю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399423
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: Семмі Ясик