Дивишся на сонце мов у дзеркало
дівчино небом наповнена
Віриться в нездійсненне
коли уста твої півмісяцем
заходять за мої
солодко
...
(гучний сплеск руками!!!)
та борони Боже бути щасливим на цьому світі
бо від заздрощів збожеволіє брат
бо оскаженіють сусіди-всевіди
бо хіба вільно тобі нащадку мучеників за віру
нести квіти замість хреста
голоси що кричать: Осанна! -
юрбно волають: Розпни!
а так не хочеться бути вигнанцем із Едему
але як не піддатись спокусі скуштувати заборонений плід
коли не можеш не знати - що добро а що зло
як і бути байдужим до животіння живих
вірую і ісповідую що буду щасливий тоді
коли висохне остання сльоза на материнських очах
коли не заплаче дитина покинута напризволяще
на глум і знущання сильним світу цього
Боже збав бути мені щасливим у час нещасть
Господи помилуй від милості бути ситим коли гинуть голодні
Порятуй від такої вічності!
бути рабом рабів - це свідоме приречення
бо і Цар світу послужив як ніхто нам найменшим
щастя пожертвувати собою во спасіння ближніх
але
може
ГОДІ!!!
може насититься врешті ненажерлива смерть
може зрештою вирвем життя з її пащі що ізкуплене кров'ю ягнят
і заживемо в раю як в раю а не яко в гієнній
моліть убієнні за нас грішних нащадків
бо стратимо душі у сатанинський цей час
бо слабкі єси внуки сильних
але
нехай буде воля Твоя
(ТИША!!!)
...
Дивишся на сонце мов у дзеркало
дівчино небом наповнена
Віриться в нездійсненне
коли уста Твої півмісяцем
заходять за мої
солодко
...
Яка тонка грань...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399470
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2013
автор: Олександр Букатюк