в крові Дніпрі
предки козаки
прудко пливуть
чайками століть
крізь шторми грізні
й СІЛЬно зтікають з їх ран
серця що розіп'яті часом
на п'ятикутних хрестах
у переддень воскресіння
непевного
напівживого
бо Бога немає в очах
відставку відправлено Бога
й не воздвигаються храми
на ґрунті трипільської крови
лише на шкірі твердій
говерлопузатих всемайків
які в совісті злиднях
осквернюють кров
що пречистою була
в прачасі
духу немає в цих храмах
хочеться всім нагадати
хто в кровавих полях народився
з ран предків завзятих:
влийте калини до крові!
бо вона - Україна сердешна
мати осиротіла
що безліч синів відридала
калинно очищуймо кров
згуртовуймо кров до кровинки
бо сумують у полі тополі
й верба зажурилась
і заливається соловейко
сльозами в вишневім садочку
де вже хрущі відгуділи свою журну месу
лише б нашу кров не вписали
тим-більше за барву
до Книги Червоної
і щоб не висохло русло
джерела вікового
бо Вічності серце
спрагу тамує лиш нею
кров'ю першого чоловіка
що витікала із ран найсвятіших
Бога людини
і буде текти доки часу
до Пришестя нового
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399474
Рубрика: Верлібр
дата надходження 09.02.2013
автор: Олександр Букатюк