Політика давно вже всіх дратує!
Політика неправильно державою керує.
Та навіщо гланди собі рвати,
нас ітак ніхто з них не почує...
Мені на неї вже начхати
Більш ніколи не піду голосувати.
Але одне цікаво!
Чи люди матимуть на життя багатше право?!
Чи ще довго на це чикати!
Чому вони здатні лиш кешені свої поповняти!
На що люди сподівалися?
Тепер на власні очі то переконалися...
Не буде добра в країні...
Україну розбивають на руїни.
Якого біса ви за такого президента голосували?!
За тих пару гривень! Що за нього вам дали?
Мабуть життя це біла й темна пляма,
та ти не будь таким. Слухай те що каже мама!
Одним словом добитись правди просто неможливо
Повстаньмо! Бракує нашого прориву!
Прагнули життя хоч трішки кращого ми
Прагнули... Та залишильсь просто прагнучими людьми...
З нас політики сьміются,
Вони за свої гроші бются...
Комуністичні партії розмножились мов мавпи в цирку!
так би взяти пістолет, та у голові зробити дирку.
Дивлячись на це з іншого боку
Чи варта тюрма? В обмін на лідера того їхнього ср..... блоку!
Це непотрібно, та хочу знати все!
Від блефу аж трясе!
Як? Чому? Навіщо? Я так не звик,
Як отим собакам нам брехати не зламаєтся язик?
Це все запитання, та знаю є негрішною моя уява
так чи все не так, це все картина млява.
Поглянь що все тут творится потрохи!
Нехай ідуть до біса туди їм і дорога!
Питання хочется задати: Коли у церкву ви ходили?
Мабуть востаннє, коли вас ще хрестили!
Чи розуміють вони думку життя земного,
Чи здатні вони навернутись до Бога.
Гріха на себе більше не брати,
Наші кошти не розкрадати!
А справедливість вчинити
щоб і ми змогли при валюті жити.
23.03.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399510
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2013
автор: Ель Демір