Ти сиділа за роялем, бачила чужу біду,
Те що чула ти навколо, все у музику свою.
Розбудила мертві звуки. Краплі кликали до сну.
Дощ весною - наче казка. Присвятила ти йому:
Квіти що жили в букеті, сміх в годину непросту.
Сильні очі, правду хочуть і високу глибину.
Вікна ті що йдуть на захід, захопили краєвид.
Він сховає в себе сонце, через декілька хвилин.
Впала з пліч твоїх так тихо, насолода та війна.
Бо завоювала серце, це була твоя мета.
Як вогонь ввірвався в спокій. Тонкі лінії життя.
Твій акорд та гарні руки, музика - це небеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399682
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2013
автор: Максим Жембровський